Останнім часом, багато уваги приділяємо питанню як популяризувати ті дискусії, які відбуваються на наукових та громадських майданчиках. Для себе прийняли рішення (не вважаємо його обовʼязковим і не навʼязуємо) висвітлювати в рекомендаційній формі найбільш гострі та актуальні питання на які б хотіли, щоб звернули увагу державні діячі, наукова спільнота, представники громадянського суспільства, та наша талановита молодь.
Актуальні питання експертного обговорення
8 вересня 2025 року відбулося експертне обговорення на тему: Захист прав соціально вразливих верств населення: полілог публічної дипломатії, на якому було акцентовано:
- Необхідно удосконалити категорійно-понятійний апарат. Зокрема, потребує детермінування та відповідного кваліфікаційного означення категорія «вразливості». Це також потребує проведення філософсько-етичних, соціологічних та правових досліджень.
- Нагальною потребою також вбачається проведення аксіо-правової «ревізії» тенденцій виділення груп вразливих категорій населення і критерій розокремлення, їм актуалізація до реалій воєнного стану, потреб повоєнної відбудови та подальшої євроінтеграції України, як-то медичний критерій, психологічний критерій, економічний критерій, соціальний, юридичний тощо.
- Окремої уваги потребує аналіз національного контенту та міжнародної практики у розумінні гендерно зумовленого насильства: важливим в цьому є акцентація, що геноцид є винищенням певної групи населення за національними, релігійними та расовими мотивами. Таким чином пропонуємо вбачати в гендерно зумовленому насильстві геноцидні прояви.
- Окремим питанням розвитку наявного правового регулювання вразливих груп населення акцентуємо увагу на необхідності вироблення єдиної соціально-реінтеграційної політики. Акцентуємо також на неможливості та недоречності розгляду реінтеграції вразливих верств як такого, що може повністю замінити соціальний захист держави, а лише як однієї із його складових.
- Наполягаємо також на необхідності популяризації «поствійськової» освіти – залучення ветеранів до освітнього процесу у якості здобувачів та надавачів.
- Вивчити досвід Ізраїлю, Хорватії, Боснії та Герцеговини щодо соціального захисту жертв гендерно зумовленого насильства у матеріальних, психологічних, реінтеграційних напрямках. Вбачається, що такий аналіз та його подальша імплементація значно збагатить наявних механізм захисту та сприятиме підвищенню ефективності його застосування.
- Створити модельні протоколи для регламентації співпраці місцевого самоврядування та громадських організацій у сфері соціального захисту.
Щоб інтеграція цивільних після полону була реальною, треба внести зміни до:
- ККУ – криміналізація незаконного інтернування.
- Закону про соцзахист військових – додати цивільних полонених.
- Закону про реабілітацію жертв репресій – поширити на цивільних жертв війни.
- КЗпП – гарантії роботи та квоти.
- Законів про охорону здоров’я – програми реабілітації.
- Законів про освіту – право на безкоштовне перенавчання.
Після закінчення війни до мирного життя повернуться військовослужбовці з різним ступенем травмованості фізичної, психологічної та психічної. За для попередження у післявоєнному суспільстві сплеску рівня насильства, суїцидів і злочинності, на державному рівні мають бути розроблені програми адаптації до мирного життя для військовослужбовців та членів їм родин (на прикладі Ізраїлю та інших країн).
Дітям України доцільно надати спеціальний правовий статус – «Діти війни», що передбачатиме комплексну систему державних та міжнародних гарантій захисту. Такий статус має включати цільові заходи у соціальній, освітній, медичній, психологічній та юридичній сферах.
А також особлива увага питанням протидії примусовій депортації дітей, Уповноваженого з прав Людини, Офісу Омбудсмана, а також міжнародні організації та правозахисні інституції, які здійснюють моніторинг, документування порушень та сприяють поверненню незаконно вивезених дітей на батьківщину.
З повагою,
Інститут держави і права
імені В. М. Корецького НАН України,
Київська Школа Державного Управління
та ГО «Трибуна жінки».